Сторінка музичного керівника

Поради музичних керівників:

"Як позбутися страху темряви за допомогою музики"

Існує чимало технік і порад, як «вийти з темряви на світло». Проте більшість з них доступна саме дорослим. А добираючи інструменти боротьби зі страхом темряви в дітей, важливо пам’ятати:

-коли один канал сприйняття депривований, у стані перезбудження чи неактивний, інші більш навантажені та чутливі, тож задіювати слід саме їх;

-якщо дитина переживає складний досвід, зокрема страх і відчуття самотності, але при цьому діє разом з іншими — у неї з’являється відчуття сили, що допомагає подолати негативні емоції.

Ключові чинники тут: по-перше — діяти й, по-друге, — діяти разом з іншими, аби позбутися відчуття самотності. Тож стане у пригоді все, що звучить і сприймається на слух: співи, музикування, словесні ігри та жарти. А також ігри та дії, що викликають тактильні відчуття.

Аудіальна діяльність

Співати хором.

Грати на музичних інструментах.

Грати на уявних музичних інструментах. Видавати звуки, наче стукаємо в литаври, б’ємо в барабани, граємо на скрипці.

Говорити одне з одним «тарабарською мовою», тобто вигаданою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що говорить кожен.

Разом промовляти скоромовки.

Грати в «білі вихваляйки». Як-от, кричати: «А я…!!!» і розповідати про те, що насправді вміємо та що вдалося.

Вгадувати слово за описом. Однак важливо не називати саме слово.

Видавати звуки тварин по черзі. Хто вгадав першим, стає ведучим.

Пошепки передавати слово одне одному. Наприкінці дізнатися, що почув останній гравець.

Розповісти про те, що можна побачити і почути тільки в темряві, наприклад, про Місяць, світлячків, співи цикад, про тварин, які ведуть нічний спосіб життя.

Тілесні ігри

Взятися за руки, утворивши «Круг любові». Кожен гравець має обережно стиснути долоню тому, хто сидить зліва.

Уявити, що тіло — це музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує певний звук. Тоді торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо.

Відбивати ритм разом. Це може бути відома пісня. Також можна створювати загальний ритм, наприклад, дощу; пропонувати відтворювати ритм зубами; клацати язиком; відбивати долонею, ногами тощо.

Обіймати одне одного та цілувати різними обіймами та поцілунками — для батьків і дітей. Як-от, помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо.

Танцювати під уявну мелодію чи під спів пісень.

Передавати предмет у колі, коли у гравців заплющені очі. При цьому виконувати різні завдання — торкатися його та вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати тощо.

Торкатися долонь ведучого тільки приємними доторками, щоби ведучий вгадав, хто торкається.

Зробити собі хатинку із подушок і ковдр.

Якщо простір знайомий та безпечний, грати в «бабу куцю». Ведучий має зловити гравців, які плескають у долоні.

Зверніть увагу! Важливо торкатися до дитини тільки після того, як попередили її та отримали на це дозвіл. Пам’ятайте, що в темряві відчуття доторку сприймається посилено. Для контакту з тілом знадобляться пледи, щоб накритися й відчувати більшу безпеку; льодяники, які можна розсмоктувати, або жувальні гумки, щоб відчувати смак; вода в пляшці, а також іграшки, які можна стискати в руках, «поп-іти».

Джерело: журнал "Музичний керівник" №12, 2022р.